Оскар Вайлд

“Ти не можеш змінювати напрямок вітру, але завжди можеш підняти вітрила, щоб досягти своєї мети”.
 
                                 Оскар Вайлд                                                         

Відомий ірландський поет, драматург, прозаїк, есеїст.

Народився 16 жовтня 1854 в місті Дублін, Ірландія.

Один з найвідоміших драматургів пізнього Вікторіанського періоду. Його п’єси сповнені парадоксів та крилатих висловів.

Був одружений з Констанс Ллойд, донькою королівського адвоката. У шлюбі з нею мав 2 синів, для яких Оскар сам писав і видавав казки.

Після любовного зв’язку з Альфредом Дугласом, маркіз Квінсберрі подав на Вайлда до суду. Оскар був засуджений на два роки в'язниці.

Наприкінці життя Оскар Уайльд змінив ім'я – помер письменник як Себастьян Мельмот.

Красень-естет

Оскар Вайлд був упізнаваним завдяки зовнішності та стилю: довге волосся та вишукане вбранням, з тонким почуттям гумору та відчуттям прекрасного, він завжди перебував у центрі публічної уваги.

Улюбленець бомонду

Письменник багато подорожував, йому симпатизували такі яскраві постаті світової літератури того часу як Бернард Шоу, Поль Верлен, Еміль Золя, Віктор Гюго.

 

Оскар Вайлд написав єдиний роман "Портрет Доріана Грея". Знаменитий роман був екранізований понад 25 разів.

Роман “Портрет Доріана Грея” мав реальне підґрунтя. У Оскара був приятель художник на ім’я Безіл Ворд. Вайлд, зустрівши одного разу у його майстерні надзвичайно красивого натурщика, вигукнув: “Який жаль, що і йому не минути старості зі всією її потворністю!”. На це Безіл відповів, що готовий малювати кожного року портрет, щоб закони природи – старіння людини відбивались на портреті, а не на зовнішності красеня-натурщика.

 

Вайлд написав «Портрет Доріана Грея» на замовлення одного американського журналу  у рекордно короткий строк – трохи більше, ніж за два тижні, бо уклав парі, що здатен створити роман саме в такий термін.

Оберемок цитат Оскара Вайлда від Snowdrop про:

 

світогляд

На давньогрецькому порталі античного світу було написано: пізнай самого себе.     

   На порталі сучасного світу буде написано: будь самим собою.

 

Я завжди дивую сам себе. Це єдине, заради чого варто жити.

 

Будь собою, інші ролі зайняті.

 

 І Він покинув те місто. І вийшовши з того міста, побачив, що на узбіччі сидить юнак і плаче. І Він наблизився до нього, і торкнувся довгих пасом волосся, і мовив: "Чому ти плачеш?" А юнак звів погляд і впізнав Його, і відповів, сказавши: "Я був колись мертвим, а ти воскресив мене. Що ж іще мені робити, як не плакати?".

(“Добродійник", зі збірки "Про Любов" Школа пані Фреймут)